Тема. „Щоб душа навчилася любить...” (за новелою Г.Тютюнника „Три зозулі з поклоном”)

Мета: розкрити ідейно – тематичний зміст твору, розвивати вміння аналізувати твори;

осмислити такі поняття, як кохання, милосердя, повага, шана, любов до

ближнього; розвивати навички проблемного мислення, бачення морально

етичних проблем сьогодення, уміння логічно мислити, висловлювати свої думки

Тип уроку: урок узагальнення знань з елементами зв’язного мовлення.

Обладнання: підручники, грамзаписи, картки, малюнки.

Тільки той щасливий,

хто любов’ю сяє, -

в світі ж без любові

і життя немає.

В.М.Сосюра

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності. (звучить пісня „Лебедина вірність”)

Лінгвістичний практикум.

1. Яка головна думка цієї пісні?

2. Про яку легенду про лебедів йдеться мова в пісні?

3. Як ви розумієте, що таке кохання? ( звертаємося до тлумачного словника)

4. Кохання асоціюється з різними словами, кольорами.

У вас на столах лежать стрічки з трьома кольорами: червоний, жовтий ,синій.

- як ви гадаєте, який колір асоціюється з коханням? Чому?

Сьогодні мені допомагає пошукова група в складі Бондаренка Віктора і Владикової Насті

Червоний – колір сміливості, навіть агресії. Вольовий, життєстверджуючий, загадковий. Колір кохання, об’єкт для чоловіків. Жінка в червоному – дама серця.

Жовтий – спокій, емоційність. Сила життя, мудрість, загадковість.

Синій – активність, ясність у всьому. Колір заставляє думати, робити висновки.

5. А чому саме лебідь є символом кохання?

Отже, символ українського кохання – тема варта окремого дослідження.

Так про що ми сьогодні будемо говорити на уроці?

Оголошення теми, мети і завдань на уроці.

Слово вчителя.

Кохання... А яке обличчя воно має? Кохання буває різним: то щасливим, то нещасним; то радісним, то печальним; буває гордим або покірним, усміхненим чи заплаканим, упевненим або розгубленим, вірним і зрадливим.

А буває... Буває по – справжньому глибоким, ніжним, лебединим, крилатим, неземним... один раз на все життя.

Звертаємося до пошукової групи.

Виступ Насті. Дружба і любов – одвічні теми поезії, музики, сенс повноцінного людського життя. Любов’ю „хворіли” в усі епохи. Тому про неї так багато написано. Але повторень немає, бо неповторні самі люди, і кожна любов велична.

Виступ Віктора. Дуже важливо в житті йти пліч-о-пліч з людиною, яка завжди зрозуміє, підтримає, простить. А якщо таку людину має поруч геній, тоді його шлях неодмінно буде увінчаний творчими злетами. Світ би не мав такого Франка, якого ми знаємо сьогодні, якби поруч нього не було Ольги Рошкевич. Не мав би світ і композитора Миколи Лисенка, якби не була завжди поруч його дружина..............

Виступ Насті. Лебединою піснею є слова українського поета Дмитра Луценка до своєї дружини Тамари Сорочинської:

Ти – мій хліб і вино,

І калина, й заплакані верби.

Признаюся: давно

Без кохання твого я помер би

І насправді, ці слова і сьогодні зігрівають душу й серце.

Виступ учня з віршем Олександра Олеся

Саме про таке кохання ми поговоримо з вами сьогодні.

(зверніть увагу на епіграф)

Опрацювання матеріалу.

Протягом десятиліть творчість Григора Тютюнника хвилювала й продовжує хвилювати читачів. У чому ж секрет популярності його творів?

По-перше, у тому, що звертався він до своїх читачів зі зрозумілими для всіх проблемами. По-друге, його герої завжди живуть серед нас і часто нас самих хвилює те, що тривожило їхні душі. А тема кохання – це ж вічна загадка душі людської, що смерть вже не така страшна, бо за нею починається нове життя.

Тому сьогодні на уроці спробуємо знайти відповіді в самого Григора Тютюнника, його творах та їх героїв.

Давайте звернемося до щоденника Григора Тютюнника.

Пошукова група.

Ось які записи ми знаходимо в щоденнику Григора Тютюнника.

- З любові і муки народжується письменник – іншого шляху у нього не має.

- Іноді я відчуваю людину як рану.

- Мила моя людино, ніколи я не скажу про тебе чорного слова.

- Я вам прощаю і всіх люблю.

- Немає загадки таланту. Є вічна загадка Любові.

Можна впевнено стверджувати, що він жив, як писав, а писав, як жив. Доброта, самовідданість, милосердя – основні теми його творчості. Разом з іншими загальнолюдськими цінностями він оспівував велике почуття, яке рухає життя на землі, - Любов.

„Три зозулі з поклоном” – цю дивовижної краси новелу він присвятив „любові всевишній”.

- Що лягло в основу написання новели?

Пошукова група.

- „Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра любила мого батька. Коли в нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за мого батька і маму.. але обоє, батько і мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну”.)

Ту жінку звали Марія. Саме вдвох вони поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки.

- В образі кого ж в творі виступає Марія?

- Як розкривається багатство внутрішнього світу, глибина почуттів Марфи?

- Чому так мало треба було Марфі, щоб пережити хвилини щастя?

- Чому Софія не картає Марфу за кохання до Михайла? Не вбачає в ній суперницю. Як вона звертається до Михайла ?

- Прокоментуйте рядки з листа батька. Пояснити строчки „..я послав їй три зозулі з поклоном”

- У чому причина трагічної долі батька?

- Як вони чули один одного – Марфа і тато?

- Що зрозумів оповідач з розповіді про життя трьох людей – Софії, Михайла і Марфи?

- Прокоментувати: „Сю ніч снилася мені моя сосна. Це вона вже досі в коліно, а може, й вища. ... татова сосна”

Пошукова група (З міфології сосна – благословенне богами дерево, а тому вічно зелене. За давнім звичаєм соснову гілку зберігали до наступного нового року, була оберегом і приносила спокій і мир, була символом покірності.

Сосну вважали надгробним деревом, тому „татова сосна” – натяк на те, що чекає Михайла в майбутньому. Водночас це спроба лишити по собі слід. Отже, пам’ять про батька й стане кроком сина до зрілості”.

Слово вчителя.

Саме три зозулі, серця трьох відкрили головному героєві таємницю кохання.

А чи згодні ви, що таємницю кохання можна повністю розкрити?

Ось якою є філософська концепція кохання Григора Тютюнника:

„Любов – почуття, незалежне від людської свідомості, волі, бажання, моралі, воно ніби дається якоюсь вищою силою, тому мусить лишатися поза осудом чи запереченням.” З нагоди цього я хочу прочитати вам оповідання Петра Бондарчука „Прости мене, лелько”. Нехай цей твір стане для вас пересторогою і повчанням. Як рідна мати для своїх дітей, так і я бажаю вам справжнього кохання у вашому житті.

(читання оповідання П.Бондарчука „Прости мене, лелько”)

Рефлексія.

1. Що для вас було найцікавішим на уроці?

2. Що взяли з уроку для себе?

3. Про яке кохання мрієте ви?

4. Яку роль цьому почуттю відводите у своєму житті? Чи ладні заради нього чимось пожертвувати?

Оцінка роботи учнів на уроці.

Домашнє завдання. Твір-мініатюра. (слова епіграфа).

Кiлькiсть переглядiв: 520

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.